Святослав ЗЮЗІН, Ігор РОЖКО

ВИКОРИСТАННЯ ПОЛОНИНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІШОХІДНОГО ТУРИЗМУ НА ПОЛОНИНАХ ЧОРНОГІРСЬКОГО МАСИВУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

 Представлено результати польових досліджень у межах Чорногірського масиву Українських Карпат. Встановлено основні переваги та недоліки залучення полонин Чорногори до організації пішохідного туризму. На основі камеральних та польових робіт запропоновано та апробовано гірські маршрути полонинськими господарствами Чорногірського масиву.

Ключові слова: полонина, пішохідний туризм, Чорногора, ГІС-технології, дистанційне зондування Землі.

Зюзин С. Ю., Рожко И. М. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПОЛОНИНСКИХ ХОЗЯЙСТВ ДЛЯ ОРГАНИЗАЦИИ ПЕШЕХОДНОГО ТУРИЗМА НА ПОЛОНИНАХ ЧЕРНОГОРСКОГО МАССИВА УКРАИНСКИХ КАРПАТ

Высокогорное полонинское хозяйство является традиционной отраслью Гуцульщыны. Своеобразные традиции хозяйствования, сложившиеся веками, тяжелые погодные условия и условия труда сформировали уникальную культуру высокогорного хозяйства. В советскую эпоху полонины использовались как центры екстенсивного производства животноводческой продукции. Тяжелые условия труда, неудовлетворительное состояние хозяйственной инфраструктуры на полонинах, трудовая миграция местного населения, нерентабельность в условиях украинской рыночной экономики высокогорных хозяйств в целом вызвали упадок полонин не только на территории Гуцульщины, но и во всем Карпатском регионе. Через полонины Гуцульщины проходят популярные карпатские туристические маршруты, для которых объекты полонинского хозяйствования (жилье горных пастухов, помещения для скота, сакральные сооружения), технология изготовления полонинской продукции, имеют аттракционное значение, а молочные продукты являются предметом потребительского спроса туристов. В холодное время года жилье горных пастухов, из-за отсутствия туристических приютов, используется для ночлега туристов. Поэтому понятие «полонина» и «туризм» на Гуцульщине неразделимы, хотя их связь и носит спонтанный характер. Природные территориальные комплексы полонинских хозяйств Чорногоры обладают значительным рекреационным потенциалом для организации туристической деятельности, главным образом, пешеходного туризма.В то же время, несмотря на высокий рекреационный потенциал и давние традиции хозяйствования полонинские хозяйства понемногу приходят в упадок. Главной причиной этого является низкая экономическая рентабельность таких хозяйств. Так, по словам рабочих, работающих на полонинах, существуют большие проблемы со сбытом продукции, традиции хозяйствования некому передавать, поскольку молодежь не имеет большого желания заниматься уходом скота в высокогорье, что связано с тем, что за период литування рабочие в долине выполняют огромный объем работы каждый день, а оплата за такую работу не является высокой. Также, владелец долины должен около половины надоев молока или готовой продукции отдавать хозяину скота, он ухаживает течение лета.

Ключивые слова: полонина, пешеходний туризм, Чорногора, ГИС-технологии, дистанционное зондирование Земли.

Література:

  1. Брадіс Є. М. Полонини Закарпатської області і їх використання та шляхи поліпшення. – К.: Вид-во АН УРСР, 1951. – 68 с.
  2. Генсирук С. А. Рекреационное использование лесов / С. А. Генси-рук М. С. Нижник, Р. Р. Возняк/. – К. : Урожай, 1987. – 246 с.
  3. Зюзін С. Ю. Передумови розвитку зеленого туризму на поло-нинських господарствах Чорногірського масиву Українських Карпат // С. Ю. Зюзін // Матеріали II міжнародної наукової конференції студентів, магістрантів, аспірантів та молодих вчених. – Харків, 2013.– С.90-91.
  4. Клапчук В. Проблеми полонинського господарства Гуцульщини в другій половині 19ст – першій третині 20ст./ В. Клапчук // Наукові записки. Серія «Історичні науки».– Вип.14.– с.120 – 133.
  5. Кобелька М. В., Рожко І. М., Швець М. Й. Методичні підходи до оцінки придатності клімату для туризму в Українських Карпатах/ М. В. Кобелька, І. М. Рожко, М. Й. Швець // Мат. міжнар. наук.-прак. конф., присвяченої 30-річчю Карпатського біосферного заповідника.– Рахів, 1998. – С.220-222.
  6. Кришталович У. “Атлас полонин Східних Карпат” в ідеї Петра Контного/ У. Кришталович // Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди 70-річчя. – Київ-Львів, 2004. – С.791-800.
  7. Лаврук М. Географія полонинського господарства Гуцульщини на початкуXXI ст. / М. Лаврук // Вісник Львівського університету:Серія географічна. – Львів, 2011. – Вип. 39. – С. 218-230.
  8. Лаврук М. Гуцули Українських Карпат / М. Лаврук. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2005.– 286с.
  9. Малиновский К. А., Харкевич С. С. Рациональное использование и улучшение высокогорных пастбищ Карпат // Растительный мир высокогорий СССР и вопросы его использования. Фрунзе: ИЛИМ, 1956. С. 265–280.
  10. Малиновський К. А. Карпатські полонини та полонинське господарство / К. А. Малиновський // Історія Гуцульщини. – Львів: Логос, 2002.– Т. VI. – С.293-309.
  11. Мандибура М. Д. Полонинське господарство Гуцульщини другої половини ХІХ – 30-х років ХХ ст. /М. Д. Мандибура. – К.: Наукова думка, 1978. – 191 с.
  12. Природа Українських Карпат / за ред.. К. І. Геренчука. – Львів: Вища школа, 1968.– 251.
  13. Рожко І. Географо-екологічні маршрути Чорногори: навч.посібник / І. М. Рожко, В. П. Матвіїв, В. П. Брусак. – Львів:ЛНУ імені Івана Франка.– 224с.
  14. Рожко І. М. Екологічні проблеми рекреаційного використання Чорногірського масиву Українських Карпат та стан збереження природих екосистем в контексті сталого розвитку / І. М. Рожко// Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., присвяч., 25-річчю КНПП.– Яремче, 2005.– С. 157–161.
  15. Рожко І. М. Рекреаційна оцінка гірських природно-територіальних комплексів для потреб туризму (на прикладі Українських Карпат): Дис.. канд. геогр. наук: 11.00.11 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. – Л., 2000. – 198 с.
  16. Gudowski J. (red.). Pasterstwona Huculszczyznie. Gospodarka – Kultura – Obyczaj. – Vicus Studia Agraria, N 2. – Warszawa: Wyd-wo Akademickie «Dialog», 2001.– 270s
  17. Swederski W., Szafran B. Dalsze badania nad podniesieniem wydajnośći połonin wschodnio-karpackich. Ibid., 1937, 16. 2. S. 267—308.
  18. Zapalоwicz H. Z Charnogory do Alp Rodnenskich // Pamietnic Towarzystwa Tatrzanskiego. – Krakow, 1881.–S. 74 – 85.

Повний текст

PDF