Кулачковський Р.І., Круглов І.С.

ВИДОЗБІРНІ ГЕОЕКОСИСТЕМИ БАСЕЙНУ ВИТОКІВ РІЧКИ СЯН

Басейн витоків річки Сян (БВС) має площу 1 190 км², охоплює низькогір’я та середньогір’я західної периферії Східних Карпатах і є популярною туристичною дестинацією. Видозбірні геоекосистеми (ВГЕС) інтерпретуємо як геопросторові соціоекологічні моделі реального ландшафту, які відображають відношення між естетичною привабливістю краєвиду, який відкривається з пункту огляду, та морфогенною структурою ландшафту у межах зони видимості. Для делімітації одинадцяти ВГЕС використали технологію растрових географічних інформаційних систем (ГІС), цифрову модель висот (ЦМВ) Shuttle Radar Topography Mission (SRTM), а також геодані щодо форм рельєфу та наземного покриву, отримані у результаті попередніх досліджень. Спочатку генерували морфогенні ландшафтні одиниці (мікроекохори) шляхом оверлею класів форм рельєфу та наземного покриву, і метризували ці одиниці щодо мозаїчності та контрастності їхньої просторової структури у круглому околі радіусом 500 м. Крім того, виділили визначні ландшафтні об’єкти, які підвищують естетичну цінність видозборів – вершини найвищих хребтів та озеро. Тоді делімітували видозбори та обмежили їх зоною видимості у 12 км. При цьому розрахували погіршення видимості як лінійну функцію віддаленості від пункту огляду. Інтегральну естетичну привабливість (ІЕП) розрахували як математичний оверлей (добуток) значень контрастності і мозаїчності як форм рельєфу, так і наземних покривів зі значеннями видимості. Результати збільшили на 5-10% для ВГЕС, які охоплюють визначні ландшафтні об’єкти. Кінцеві значення стандартизували, а також розрахували питому ІЕП – як відношення суми ІЕП кожної ВГЕС до площі її зони видимості. Найбільша мозаїчність та контрастність форм рельєфу і наземного покриву виявлена у північній частині БВС, зайнятій низькогір’ями Сянсько-Ріцької Верховини. Визначні ландшафтні об’єкти представлені найвищими масивами південної частини БВС у межах Полонинського середньогір’я, а також Солінським озером на півночі. Найбільшої зоною видимості (115 км2) відзначається ВГЕС Полонини Царинської, а найменшою (41 км2) – ВГЕС гори Бесяда. При цьому найвищу абсолютну та питому ІЕП отримав видозбір гори Явір, розташованої у низькогірній північній частині БВС, а найнижчу – видозбір гори Равка, яка знаходиться у полонинському середньогір’ї на півдні. Таким чином, низькогірні видозбори виявилися більш привабливими, ніж середньогірні.

Ключові слова: географічні інформаційні системи, зона видимості, наземний покрив, форми рельєфу, інтегральна естетична привабливість.

Роман Кулачковский, Иван Круглов. ВИДОСБОРНЫЕ ГЕОЭКОСИСТЕМЫ БАССЕЙНА ИСТОКОВ РЕЧКИ СЯН.

Бассейн истоков речки Сян (БИС) имеет площадь 1190 км², охватывает низкогорье и среднегорье западной периферии Восточных Карпат и выступает популярной туристической дестинацией. Видосборные геоэкосистемы (ВГЭС) интерпретируем как геопространственные социоэкологические модели реального ландшафта, которые отображают отношения между эстетической привлекательностью пейзажа, который открывается из пункта осмотра, и морфогенной структурой ландшафта в пределах зоны видимости. Для делимитации одиннадцати ВГЭС использовали технологию растровых географических информационных систем (ГИС), цифровую модель высот (ЦМВ) Shuttle Radar Topography Mission (SRTM), а также геоданые относительно форм рельефа и наземного покрова, полученные в результате предыдущих исследований.Сначала сгенерировали морфогенные ландшафтные единицы (микроэкохоры) при помощи оверлея классов форм рельефа и наземного покрова, и метризировали эти единицы относительно мозаичности и контрастности их пространственной структуры в радиусе 500 м. Кроме того, выделили достопримечательные ландшафтные объекты, которые повышают эстетическую ценность видосборов – вершины самих высоких хребтов и озеро. Тогда делимитировали видосборы и ограничили их зоной видимости в 12 км. При этом рассчитали ухудшение видимости как линейную функцию расстояния от пункта обозрения. Интегральную эстетическую привлекательность (ИЭП) рассчитали как математический оверлей (произведение) значений контрастности и мозаичности, как форм рельефа, так и наземных покровов со значениями видимости. Результаты увеличили на 5-10% для ВГЭС, которые охватывают достопримечательные ландшафтные объекты. Последние значения стандартизировали, а также рассчитали удельную ИЭП – как отношение суммы ИЭП каждой ВГЭС к площади ее зоны видимости. Самая большая мозаичность и контрастность форм рельефа, а также наземного покрова обнаружена в северной части БИС, занятой низкогорьем Сянско-Рицкой Верховины. Достопримечательные ландшафтные объекты представлены самыми высокими массивами южной части БИС в пределах Полонинского среднегорья, а также Солинским озером на севере. Самой большой зоной видимости (115 км2) отмечается ВГЭС Полонины Царынской, а самой меньшей (41 км2) – ВГЭС горы Бесяда. При этом самую большую абсолютную и удельную ИЭП получил видосбор горы Явир, размещённой у низкогорной северной части БИС, а самую низкую – видосбор горы Равка, которая находится в полонинском среднегорье на юге. Поэтому, низкогорные видосборы оказались гораздо привлекательнее, нежели среднегорные.

Ключевые слова: географические информационные системы, зона видимости, наземный покров, формы рельефа, интегральная эстетическая привлекательность.

Література:

  1. Гнилко О. М. Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки / О. М. Гнилко // Геодинаміка.– 2011. – № 1 (10). – С. 47–57.
  2. Гродзинский М.Д. Естетика ландшафту: Навчальний посібник. / М.Д. Гродзинський, О.В. Савицька. – К.: Видавничо- поліграфічний центр “Київський університет”, 2005. – 183 с.
  3. Клапчук В. М. Пейзажна оцінка Українських Карпат (на прикладі окремих природних об’єктів) / В. М. Клапчук, І. Ю. Бродяк // Карпатський край. – 2013. – № 1. – С. 58-77.
  4. Король О.Д. Оцінка потенціалу природно-рекреаційних ресурсів / О.Д. Король, Ж.І. Бучко // Проблеми географії та менеджменту туризму. – Чернівці: Рута, 2006. – С.153-165.
  5. Круглов І. Природні геоекосистеми Басейну Верхнього Західного Бугу /І.С. Круглов //. Наук. зап. Тернопіль. пед. ун-ту. Серія: геогр. – 2015. – № 39. – С. 165–173.
  6. Круглов І. Делімітація, метризація та класифікація морфогенних екорегіонів Українських Карпат/ І.С. Круглов // Укр. геогр. журн. – 2008. – № 3. – С. 59–68.
  7. Круглов І. Ландшафт як геоекосистема / І.С. Круглов // Вісник Львів. ун-ту. Серія геогр. – 2006. – № 33. – С. 186–193.
  8. Круглов. І.С. Геоекологія як трансдисциплінарна наука про геоекосистеми / І.С. Круглов // Фіз. геогр. та геоморф. – 2005. – № 47. – С. 100–107.
  9. Кулачковський Р.І. Напівавтоматизована делімітація просторового каркасу природних морфогенних геоекосистем околиць Біосферного резервату “Східні Карпати.” /Р.І. Кулачковський, І.С. Круглов // Геодезія, картографія і
    аерофотознімання. – 2008. – № 70. – С. 51–58.
  10. Рожко І. М. Рекреаційна оцінка гірських природних територіальних комплексів для потреб туризму (на прикладі Українських Карпат):автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук. /І.М. Рожко. Львів, 2000. – 21 с.
  11. Bagstad K.J. Spatial dynamics of ecosystem service flows: A comprehensive approach to quantifying actual services /[ K.J. Bagstad, G.W. Johnson, B. Voigt, F. Villa ]// Ecosystem Services, Special Issue on Mapping and Modelling Ecosystem Services. – 2013. – 4. – P. 117–125.
  12. Bourassa S.C. The aesthetics of landscape / S.C. Bourassa. – London: John Wiley & Sons Ltd., 1991. – 256 p.
  13. Casado-Arzuaga I. Mapping recreation and aesthetic value of ecosystems in the Bilbao Metropolitan Greenbelt (northern Spain) to support landscape planning /[I. Casado-Arzuaga, M. Onaindia,I. Madariaga, P.H. Verburg ]// Landscape Ecol. – 2013. – 29. – P. 1393–1405.
  14. Chang, K.-T. 2013. Introduction to Geographic Information Systems / Kang-Tsung Chang . – New York: McGraw-Hill Science/Engineering, 2013. – 425 p.
  15. Duda-Gromada, K. Charakterystyka ruchu turystycznego wokół wybranych zbiorników retencyjnych w Polsce. /K. Duda-Gromada // Prace Geograficzne, 2009. – 121. – S. 87–95.
  16. Forczek-Brataniec U. Krajobraz widziany z bieszczadzkich dróg. Studium i koncepcja ochrony walorów widokowych / U.Forczek-Brataniec, P. Nosalska // Roczniki bieszczadzkie, 2011. – 19. – S. 355–370.
  17. Ecosystem services – concept, methods and case studies /[ K. Grunewald, O. Bastian (Editors)]. – Berlin/Heidelberg: Springer, 2015. – 312 p.
  18. Jarvis A. Hole-filled SRTM for the globe Version 4 [Electronic resource]/[ A. Jarvis, H.I. Reuter, A. Nelson, E. Guevara]. –2008. – [Cited 2008, 2 Mar.]. – Available from the CGIAR-CSI SRTM 90m Database: http://srtm.csi.cgiar.org.
  19. Kuemmerle T. Cross-border comparison of land cover and landscape pattern in Eastern Europe using a hybrid classification technique /T. Kuemmerle, V.C. Radeloff, K. Perzanowski, P. Hostert // Remote Sensing of Environment, 2006. – 103. – P. 449–464.
  20. Löffler J. Landscape complexes /J. Löffler // Development and Perspectives of Landscape Ecology; O. Bastian & U. Steinhardt (Eds.). Dordrecht, Boston, London: Kluwer, 2002. – P. 58—68.
  21. Millennium Ecosystem Assessment. Ecosystems and human well-being: synthesis. – 2 edition –. Washington, DC: Island Press, 2005. – 137 p.
  22. Poudyal N.C. Realizing the economic value of a forested landscape in a viewshed /[ N.C. Poudyal, D.G. Hodges, J. Fenderson, W. Tarkington ]// Southern Journal of Applied Forestry, 2010. – 34. – P. 72–78.
  23. Uuemaa E. Trends in the use of landscape spatial metrics as landscape indicators: A review / E. Uuemaa, Ü. Mander, R. Marja // Ecological Indicators, 2013. – 28. – P. 100–106.
  24. Winnicki T. Przyroda Bieszczadzkiego Parku Narodowego. XXX lat Bieszczadzkiego Parku Narodowego 1973–2003 / T. Winnicki, B. Zemanek. – Ustrzyki Dolne, 2003. – 176 s.

Повний текст

PDF