НОРМАТИВНАЯ КЛАССИФИКАЦИЯ НЕКОТОРЫХ ОЙКОНИМОВ В КЕЛЬБАДЖАР-ЛАЧИНСКОМ ОКРУГЕ
Ойконимы Кельбаджар-Лачинского региона формировались в течение долгого периода. Проведенные исследования еще раз доказывают насколько региональная топономия богата ценными фактами, относящими к Азербайджанской истории. О древнем тюркском племени Дондары, об их проживании на Кавказе и на Азовском побережье сообщали многие, начиная от Милетли Хекаета (VI-V века д.н.э.) до Страбона, Тасита, Плутархa и Лукулла. Были суждения и о том, что они жили на территории Кубани и были ираноязычными, Cлово “дондар” при переводе с осетинского означает “остановливающие реку”. В “Китаби (книга) – Деде Коркут’е имя человека Дондар-бей связано с этим этнонимом. Предполагается, что тюркоязычные дондары на территорию Албании пришли в III-IV веках. Исследование топонимов дает основание сказать, что большинство ойконимов возникли в связи с названиями племен, поколений, обшности и личными именами турецкого происхождения. Изучение топонимов Кельбаджар-Лачинского региона очень важно для исследования Азербайджанской топонимии в целом. А это, в свою очередь полезно для исследования исторической географии, этнического происхождения азербайджанского народа, истории азербайджанского языка. По номинативной классификаци в топономии исследуемого региона преобладают топонимы именуемые по характерным признакам: положению, цвету, количеству, размеру и др. Топонимы Кельбаджар-Лачинского региона возникли в разных периодах истории и формировались на основе общей закономерности присущей Азербайджанской топономии.
Ключевые слова: Кельбаджар-Лачинском округ, исторической географии, топонимы, ойконимы.
НОРМАТИВНА КЛАСИФІКАЦІЯ ДЕЯКИХ ОЙКОНІМІВ В КЕЛЬБАДЖАР- ЛАЧИНСЬКОМУ РАЙОНІ.
Ойконіми Кельбаджар-Лачинський регіону формувалися протягом довгого періоду. Проведені дослідження ще раз доводять наскільки регіональна топономія багата цінними фактами, які стосуються Азербайджанської історії. Про древньому тюркському племені Дондари, про їх проживання на Кавказі і на Азовському узбережжі повідомляли багато, починаючи від Мілетлі Хекаета (VI-V століття д.н.е.) до Страбона, Тасіта, Плутархa і Лукулла. Були судження і про те, що вони жили на території Кубані і були іраномовними, Cлово “дондар” при перекладі з осетинського означає “зупиняючі річку”. В “Китаби (книга) – Деде Коркут’е ім’я людини Дондар- бей пов’язано з цим етнонімом. Передбачається, що тюркомовні дондари на територію Албанії прийшли в III-IV століттях. Дослідження топонімів дає підставу сказати, що більшість ойконімів виникли у зв’язку з назвами племен, поколінь, общин і особистими іменами турецького походження. Вивчення топонімів Кельбаджар- Лачинський регіону дуже важливо для дослідження Азербайджанської топонімії в цілому. А це, у свою чергу корисно для дослідження історичної географії, етнічного походження азербайджанського народу, історії азербайджанської мови. За номинативной класифікації в топономіі досліджуваного регіону переважають топоніми іменовані за характерними ознаками: положенню, кольором, кількістю, розміром тощо. Топоніми Кельбаджар-Лачинський регіону виникли в різних періодах історії і формувалися на основі загальної закономірності притаманною Азербайджанської топономіі.
Ключові слова: Кельбаджар-Лачинський округ, історичної географії, топоніми, ойконіми.
Література:
- Азербайджанские топонимы. Энциклопедический словарь, Баку, “Азербайджанская энциклопедия”, 1999, 588 стр.466.
- Энциклопедический словарь Азербайджанских топонимов. Восток -Запад, в 2-х томах. Баку-2007. Том II, стр.119.
- Чингизоглу А. Потомки Мухаммедшериф бейа (II запись), научно-популярное издание “Сой”, 2010 г., №8, стр
- Чингизоглу А. Губадоглу Н., Народность Пусьян. Баку: Мутарджим, 2013, 156 стр.14.
- Обзорная тетрадь Гянджа-Карабахской провинции, Стамбул, Архив Башбаканлыг (Кабинета Министров), Тапу №
- Автор предсловия, перевода, примечания и комментарий Х.Мамедов (Караманлы), Баку, “Шуша”, 2000, 576 стр. 356
- Абаев В.И. Скифо-сарматские наречия. V kn. Основы иранского языкознания кн. Древнеиранские языки, Москва, 1979. стр.286
- Гейбуллаев Г. Вопрос: Топонимия Азербайджана. – (Историко-этнографическое исследование), Баку, “Элм”, 1986, 192 с.
- Гейбуллаев Г.А. К этногенезу азербайджанцев., 1991 Том I , я Издательство Элм, Баку., стр.35-36.
- Гусейнзаде А. // К этимологии топонима Сов. тюркология. 1971 б. № 6. стр.
- СМИЭБГКЗК – Свод материалов для изучения экономического быта государственных крестьян Закавказского края. т.
- II. Ч. III. Тифлис, 1887, стр.24.
- Шопен И.Н. 1862. Исторический памятник состояния Армянской области в эпохе ее присоединения к Российской империи. Санкт-Петербург. В типографии Императорской Академии Наук., 1852. стр.325.